Від думки до тіла: як тривога нас руйнує і як із цим впоратися
Нині в ситуації, що склалася (війна в Україні, економічна нестабільність, епідемія ковіда) лікарі зіткнулися з катастрофічним збільшенням пацієнтів із тривожними розладами та соматоформним чи психосоматичним розладом.
Часті головні болі, здуття живота, тяжкість в області правого підребер’я та інші болючі відчуття — не привід «підсаджуватися» на знеболювальні засоби. Так реагує нервова система на неординарні події. Крім того, супутниками реакції на тривалий стрес є перепади настрою та апатія. Ці стани відбуваються з кожним із нас, тому емоційна підтримка – самого себе чи сторонніх людей – потрібна в обох випадках.
Як правило, психосоматичні розлади можуть імітувати різноманітні захворювання внутрішніх органів, які не підтверджуються об’єктивними дослідженнями.
Досить часто спостерігаються поєднання тривожного стану та соматоформних розладів.
З метою правильної диференціальної діагностики захворювань та підбору адекватної терапії необхідна консультація спеціаліста (невролога, психіатра, психотерапевта), який призначить комплекс обстежень для верифікації діагнозу. Для кожної проблеми свій комплекс інструментальних та лабораторних досліджень, згідно з міжнародними протоколами.
Як боротися з тривогою у воєнний час
У тривозі ми постійно почуваємося напружено. З цього стану потрібно виходити, беручи на озброєння п’ять способів, які допомагають багатьом.
Фільтрування потоку новин
В умовах війни вороги постійно розповсюджують фейки та дезінформацію. Слід читати лише перевірені джерела та офіційні сторінки. Моніторити новини дозовано з перервами на фізичну активність. На ніч — небажано, щоб не нагнітати негатив і заснути міцним сном.
Розробка плану дій
Планувати на довгострокову перспективу в умовах війни вибиває з колії. Простіше будувати плани на день або на тиждень. І саме в тому форматі, в якому краще відчуваєте контроль над ситуацією, над собою — у контексті свого «я» — і думатимемо в першу чергу про власний добробут і свою сім’ю.
Не варто чекати на «чорні» дні. Необхідно уявити собі дві ситуації та плани виходу з них — найрайдужнішу та найгіршу. Тоді простіше оцінюватиме ризики, прийматиме конкретні рішення та попереджатиме небажані події, мінімізуючи свої втрати.
Фізичні вправи
Постійна фізична активність допомагає організму справлятися з тривожністю та почуттям страху. За ефективністю вона не поступається антидепресантам. Є, наприклад, методика, що ґрунтується на відчуттях у своєму тілі — де надмірна м’язова напруга супроводжується розслабленням. Вправлятися варто тоді, коли ніхто не турбує. Для початку треба напружити м’язи, потім розслабити їх і на цьому сконцентрувати свою увагу.
Повернення до рутинних дій
Наш мозок не відрізняє уяву від реальності. Цю особливість доцільно використовувати для усунення тривожності. Наприклад, чуєте сигнал повітряної тривоги, організм реагує так, ніби ракети вже насправді трощать будинки поряд. Такі відчуття можна переналаштувати на позитив, щоб повернутися до реальності. Для цього мріють про приємне, контролюють дихання — вдих, видих і виконують рутинну роботу: варять суп, миють посуд, штопають білизну…
Дихальні вправи
До речі, дихальні вправи допомагають впоратися з панікою та підвищеним тиском, заспокоїтися та розслабитися. Коли ми хвилюємось, то дихаємо поверхнево, уривчасто. Щоб заспокоїтись, треба навчитися дихати животом. Простіше освоїти цю вправу лежачи, поклавши ліву руку на груди, а праву – на живіт, в область пупка. Потрібно привчитися дихати саме животом — повільно та глибоко
Пакет “Стоп Тривога: про що кричить ваше тіло”
- ЕЕГ.
- ЕКГ.
- УЗД щитовидної залози + надниркові залози.
- Лабораторні аналізи.
- Консультація ендокринолога.
- Консультація невролога