Алергічний риніт – це запальний процес слизової оболонки носа, в основі якого лежить алергічна реакція, що розвивається під впливом алергенів.
Алергії бувають сезонні та цілорічні.
До сезонних відносяться пилкові алергени: пилок дерев, злакових та бур’янів.
До цілорічних: побутові (алергени кліщів домашнього пилу), грибкові (спори непатогенних пліснявих та дріжджових грибів), епідермальні (алергени тварин: кішки, собаки, гризуни та ін.).
Припустимо, з серпня по вересень часто зустрічаються прояви алергічного риніту, причиною якого є цвітіння амброзії. І це один із прикладів сезонного алергічного риніту.
Найчастішими симптомами є:
- ринорея (виділення з носа);
- закладеність носа;
- свербіж у носі;
- чхання.
Діагностика та лікування:
При підозрі на алергічний риніт потрібна консультація лор-лікаря та алерголога-імунолога.
Важливу роль діагностиці має збір анамнезу, оскільки в пацієнтів з алергічним ринітом у сім’ї також зустрічалися прояви алергічних реакцій.
Впевнитися в алергічній природі захворювання, допоможуть лабораторні дослідження, а саме загальний аналіз крові та аналіз на імуноглобуліни.
Для визначення який саме алерген викликав алергічний риніт призначають алергопроби.
Після того, як лікар з’ясує, на що саме виникає така реакція організму, призначається медикаментозне лікування.
Лікування включає алерген-специфічну імунотерапію, (АСИТ) – це введення зростаючих доз алергену за певною схемою (цю процедуру проводить лікар алерголог) і симптоматичну терапію, яка спрямована на полегшення стану та усунення неприємних проявів: промивання носа сольовими розчинами, антигістамінні назальні кортикостероїди.